Рис. 4.11. Схема утворення скупчення атомів (о) і зародків конденсації (б)

Рис. 4.12. Схема куполоподібного зародка

Ь-6

б

Між атомами в скупченні починають діяти сили хімічного зв'язку, які прагнуть стягнути ці атоми в положення, які визначаються їх щільним розміщенням у відповідній кристалічній ґратці (рис. 4.11, а).

Взаємодія адсорбованих атомів з атомами поверхні основи приводить до появи протилежно напрямлених сил, що прагнуть розтягнути скупчення (рис. 4.11, б). Поява скупчень атомів приводить до збільшення вільної енергії системи, а сили поверхневого натягу, що виникають на межі скупчення—пара і скупчення—основа, намагаються стягнути скупчення в компактне утворення — зародок, їм протидіють сили поверхневого натягу основи.

Утворення зародків при конденсації пари на поверхні основи можна розглядати з макроскопічних позицій (термодинамічний підхід) і з позицій міжатомної взаємодії адсорбованих атомів (статистичний підхід).

Якщо при конденсації виникає зародок з ізотропною енергією, то можна припустити, що він матиме куполоподібну форму (рис. 4.12).

Вільну енергію С утворення подібного нерухомого зародка на поверхні приблизно можна подати двома складовими — об'ємною енергією Єу і поверхневою енергією С5:

С - + С =

- тс г ДС^ + 4л г о

(4.31)