Таблиця 3.55. Дефекти при механічній обробці покриттів

Нікелеві самофлюсівні сплави системи ІМі-Сг-В-8і, які наносяться методами газополуменевого напилення для захисту деталей від абразивно-корозійного впливу навколишнього середовища, як правило, оплавляють з метою ліквідації пористості й підвищення термомеханічних властивостей. Оплавлення таких покриттів проводять при температурі, що відповідає діапазону кристалізації сплавів цієї системи, за наявності рідкої і твердої фаз. При нагріванні таких покриттів до температур 950—1100 °С відбувається їх оплавлення, бор і кремній частково переходять в В203 і 8Ю2. Оксиди металів, що утворюються в покритті, розчиняються з утворенням склоподібних шлаків, які спливають на поверхню покриття. Оброблені таким способом покриття характеризуються високою твердістю й міцністю зчеплення.

Для оплавлення використовуються різні джерела теплової енергії: індивідуальне або пічне нагрівання, нагрівання в розплавах солей або металів, плазмовий, газополуменевий, лазерний та ін. Розроблено метод оплавлення таких покриттів за допомогою електричної дуги в інертному середовищі. Збільшення часу витримки напиленого шару при оплавленні приведе до укрупнення й огрубіння структури оплавленого покриття, що знижує його зносостійкість в 1,5—2 рази. Зазвичай проплавлення шару самофлюсівного сплаву оцінюють візуально за "пітнінням" поверхні покриття при нагріванні. Проплавлення покриттів на