•коефіцієнт а — 0,6.

Експериментальною перевіркою встановлене значення КВП для цього режиму: 0,51.

Проведення операції напилення. Напилення покриттів проводять у послідовності, що визначається видами устаткування і оснащення, яке застосовується, а також ступенем їх механізації або автоматизації.

У деяких випадках безпосередньо перед нанесенням покриттів для зниження залишкових внутрішніх напружень, видалення адсорбованої вологи й підвищення міцності зчеплення покриттів рекомендується попереднє нагрівання деталі до температури 360—450 К. Деталі нагрівають у сушильній шафі або камерній печі і в такому вигляді вводять у пристосування для напилення. В окремих випадках (якщо деталь простої форми й невеликих розмірів) деталі попередньо нагрівають полум'ям напилюваль-ного апарата без подачі порошку. Підігрівання деталі є обов'язковим при вимушеній перерві в операції перед її поновленням.

Напилення покриття здійснюється відразу після підігрівання виробу. Доцільно наносити покриття необхідної товщини за один прохід із перекриттям підготовленої зони на величину одного діаметра плями напилення.

При напиленні покриттів, які мають різку відмінність коефіцієнта термічного розширення (КТР) від матеріалу виробу та роботи виробу в умовах змінних температур, необхідно проводити напилення проміжного шару з проміжним значенням КТР між виробом і матеріалом покриття. Товщина проміжного шару становить 0,05—0,15 мм.

Напилення основного шару покриття проводиться відразу після підготовки поверхні, включаючи попереднє нагрівання, а у випадку напилення підшару — безпосередньо за цією операцією.

Апарат закріплюється в пристосуванні для напилення на відстані 12—20 мм від краю напилюваної деталі. Пристосування для напилення має забезпечувати плавне переміщення струменя напилюваного матеріалу відносно поверхні виробу для одержання рівномірної товщини покриття.