де С7П — витрата порошку, кг/м3; р — густина порошку, кг/м3; % — швидкість лінійного переміщення плазмотрона, м/с.

За межу валика беруть точку, де товщина покриття становить 0,05^, тобто ширина валика з виразу (3.41) дорівнює \,73г0. Внаслідок накладання одиничних валиків утворюється суцільне покриття, геометричні характеристики якого (середня товщина й хвилястість) пов'язані з параметрами керування формою. До числа таких параметрів належать лінійна швидкість руху плазмотрона w„, поперечний зсув (або крок напилювання) s, витрата порошку Gn.

Товщина покриття в будь-якій точці поперечного перерізу 8(х) (х= 0 на осі першого валика) при накладанні п валиків з кроком s обчислюється за формулою

б(хЬЄ7КВП^еЧ,-(,-.),Р/^(3 68)

8_ .ЩМ1,, + ге -W); 8„„ .З™+

•Jnpwnr0VJtpw^o

Таким чином, відносна хвилястість покриття значною мірою залежить від співвідношення s/ru. При s/r0 1,2 хвилястість менша, ніж 1 %, при s/r0 = 1,6 досягає 8 %.

Лінійна швидкість переміщення плазмотрона, звичайно, перебуває в межах 2—15 м/хв, колова швидкість обертання виробу — 10—15 м/хв. Вісь сопла плазмотрона з напиленою поверхнею утворює кут 60—90°, в обмежених умовах — не менший, ніж 45°.

До найважливіших параметрів режиму нанесення покриття належить дистанція напилення. Вона, з одного боку, визначає теплову й кінетичну енергію частинок у момент досягнення напиленої поверхні, а з іншого, — пов'язана з інтенсивністю теплового впливу плазмового струменя на поверхню основи й шар напиленого матеріалу. Зазвичай вона становить 80—150 мм, причому менші значення використовують при напиленні оксидів, більші — при нанесенні покриття з металів і сплавів. Це пов'яза-