де характеристики газу: Тг — температура; Хг — теплопровідність; Уг — витрата; ха — ступінь дисоціації; х, — ступінь іонізації; цг — динамічна в'язкість; характеристики напиленого матеріалу: 1Ч — діаметр частинки; р — густина матеріалу; і,ш — питома ентальпія розплаву (при температурі плавлення); Тпл — температура плавлення частинки; Яе, і\и — критерії Рейнольдса і Нуссельта; Яо — радіус сопла анода.

Комплекс параметрів у лівій частині визначає здатність струменя нагрівати введений порошок і є його енергетичною характеристикою, а комплекс параметрів у правій частині стосується теплофізичних властивостей напилюваного матеріалу, характеризує його з погляду складності труднощів плавлення в умовах плазмового струменя.

Величини Б для ряду матеріалів, застосовуваних у технології плазмового напилення, наведені в § 3.7.

З виразу (3.62), вважаючи, що/(1Яе) = 0 і ІМи = 2, у випадку аргонового плазмового струменя (х = 0) можна одержати вираз для оцінки необхідної електричної потужності плазмотрона:

Рс = IU 24,4

%^L+67^(1-є)р5'

де є — відносна відстань траєкторії руху частинки від осі струменя (є = R/Ro,ne R — відхилення траєкторії від осі струменя); гіг— термічний ККД плазмотрона; /„„ — відстань точки подачі порошку від зрізу сопла.

Статистична оцінка зв'язку між комплексом (IU /Уг1'5) (l/d4) і ЕР5 за даними фірми "Плазмадайн" за газоелектричним режимом плазмового напилення 36 різних матеріалів (металів, сплавів, оксидів, тугоплавких сполук) показала наявність залежності, близької до лінійної, з коефіцієнтом парної кореляції 0,821 (рис. 3.64).

Умови напилення

Рис. 3.63. Залежність ефективності напилення від умов напилення: / — дистанція напилення; 2 — витрата порошку; 3 — швидкість переміщення деталі (пальника); 4 — витрата газу, шо транспортує порошок: 5 — витрата робочого газу; 6 — підведена потужність