При оцінці умов експлуатації розглядається весь перелік факторів зовнішніх впливів на об'єкт, що захищається (виріб, деталь, конструкція). До них належать: склад навколишнього зовнішнього середовища (газова атмосфера, рідина, розплав тощо), її температурний режим, інтенсивність і характер механічних навантажень (контактні, ударні і т.п.), вплив теплових і радіаційних потоків, ерозійні процеси та інші фактори, що чинять руйнівну дію на поверхню об'єкта. У процесі цього розгляду виділяється фактор (або група факторів), вплив якого (яких) визначає термін служби деталі (виробу, конструкції) і призначення покриття.

За призначенням захисні газотермічні покриття поділяють на три основні групи:

1)захист від зношування;

2)захист від корозії;

3)захист від теплових навантажень.

Крім того, газотермічні покриття можна використовувати також для відновлення розмірів зношених деталей, надання поверхні спеціальних електрофізичних або оптичних властивостей.

Проектування покриття. Етап проектування покриття містить у собі визначення структури покриття, вибір матеріалів для нанесення покриття і його товщини.

Характерні типи структури газотермічних покриттів та їх характеристики наведені на рис. 3.27.

Одношарове покриття (рис. 3.27, а) використовують у тому випадку, коли взаємодія основи з напилюваним матеріалом забезпечує необхідний рівень сил зчеплення. У більшості випадків — це сполучення однотипних матеріалів (метал—метал) із близькими значеннями коефіцієнтів термічного розширення.

Найпоширенішим на практиці є газотермічне покриття з підшаром (рис. 3.27, б), що відрізняється від зовнішнього шару товщиною (звичайно, 25—100 мкм) і складом. Призначення під-шару полягає в утворенні міцного зв'язку з основою і зовнішнім шаром. На початку розвитку технології нанесення підшару використовували молібден, ніхром, нержавіючу сталь (типу Х18Н9). У даний час застосовують переважно нікель-алюмінієві матеріали у вигляді композиційних порошків (80гІі-20А1, 951МІ-5А1) або сплавів (ПН70Ю30, ПН85Ю15). При нанесенні оксидних покриттів для даного випадку придатні також нікель-тита-нові сплави (ПН55Т45 та ін.).

Газотермічними методами можуть бути отримані покриття з багатокомпонентною структурою (рис. 3.27, в), що забезпечує