вість при напиленні одержувати покригтя, стійкі до корозії й абразивного впливу. Вони застосовуються у вузлах тертя при великих навантаженнях і абразивно-корозійних середовищах.

Гнучкий шнур зі сплаву на кобальтовій основі, який само-флюсується, призначений для одержання покриттів із подальшим оплавленням, стійких до корозії й абразивного впливу при високих температурах і динамічному впливі. Покриття має невисоку твердість (45 HRC) порівняно з покриттями з інших сплавів, які самофлюсуються нікелем, і підвищену температуру плавлення (1473 К), однак через унікальні властивості кобальту в багатьох випадках воно перевищує їх.

Гнучкий шнур із твердого сплаву на нікелевій основі, який самофлюсується і складається з 50 % карбіду вольфраму (Рокдюр 6750), має дві тверді фази з твердістю 57 HRC і 2200 HV. Температура його плавлення 1273 К. Покриття мають найвищу стійкість до абразивного впливу.

Гнучкий шнур з чорного корунду (оксид алюмінію з 40 % оксиду титану) використовується для напилення покриттів із високою стійкістю до зношування і більшості кислот, низькою пористістю. Покриття має твердість 1010 HV і температуру плавлення 2110 К.

Покриття з гнучкого шнура муліт, що складається з оксидів алюмінію і кремнію, мають твердість 770 HV і температуру плавлення 2093 К, добрі діелектричні властивості, стійкі до розплавлених металів і високих температур.

Гнучкий шнур, шо складається з механічної суміші оксидів і шпінелей складного хімічного складу, використовується для газополуменевого напилювання електроізоляційних покриттів, які забезпечують також високу стійкість до абразивного зношування, твердість покриттів 1000 HV, температуру плавлення матеріалу 2373 К.

Для газополуменевого напилення термобар'єрних покриттів виготовляються шнури з цирконату кальцію і оксиду цирконію. Твердість їх становить відповідно 750 і 900 HV, а температура плавлення — 2600 і 2923 К.

Крім зазначених матеріалів, як шнур можна використовувати інші сплави, наприклад, титан—нікель чи їх суміші з керамічними порошками, карбідами та ін. Такі суміші відомі під назвою "кермети". Вони дають можливість поєднати властивості пластичності і механічної міцності металів із твердістю і високою температурою плавлення оксидів. Цей процес дуже важко здійснити методом порошкового напилення через сегрегацію порош-