мальною щільністю. Для одержання покриття з деякою пористістю чи зі сплавів, що самофлюсуються з подальшим оплавленням, неорганічне зв'язуюче не додають, тому існує два види шнура.

Після вирішення технологічної проблеми промислового формування шнура в оболонці були досліджені фізичні і хімічні властивості шнурів і покриттів вимірюванням їх щільності, пористості, проникності, твердості і т.п. Установлено, що отримані покриття за якістю не уступають покриттям, виготовленим іншими методами напилення. Хімічний аналіз складу вуглецю в напилених покриттях показав, що в покриттях зі шнурів кількість його буде такого ж порядку, шо й у напилених зі стержнів. При заміні ацетилену воднем установлено, шо вуглець у покриттях зв'язаний із згорянням ацетилену в процесі їх напилювання.

Застосування для напилення матеріалів у вигляді шнура діаметром від 1,5 до 6,35 мм, довжиною приблизно 15 м, намотаного на бобіни, забезпечує при газополуменевому напиленні покриттів такі переваги: високу чистоту покриттів; вилучення недоліків стержневого методу (дефекти на початку і кінці стержня); задану точність діаметра шнура; високий коефіцієнт використання матеріалу; повну автоматизацію процесу напилення з припиненням і поновленням подачі шнура; усунення зношування деталей пальника.

Такий спосіб подачі матеріалів при газополуменевому напиленні покриттів із порошків відкриває широкі перспективи при напиленні нових неорганічних матеріалів.

Використання оксидів і інших матеріалів, що широко застосовуються для газополуменевого напилення в різних галузях промисловості, сприяло виробництву шнурів "Сфекорд" (табл. 3.30). Перелічені в таблиці матеріали дозволяють одержати покриття з цілою низкою властивостей, характерних лише для шнурових покриттів. Виготовляються також і інші матеріали зі спеціальними властивостями, вони не наведені в табл. 3.30.

Оксид алюмінію білий. Твердість такого покриття становить 1195 НУ, температура плавлення матеріалу 2320 К. Покриття є прекрасним діелектриком, не схильним до корозії.

Оксид алюмінію блакитний із додаванням оксиду титану. Твердість покриття дещо нижча, ніж з білого корунду, температура плавлення — 2320 К. Покриття стійке до корозії й абразивного впливу, а також до зношування в умовах тертя при високих температурах.