Недоліками стержнів є значне зношування механізму подачі через високу твердість матеріалу стержня, наявність різнотов-щинності га нелінійності стержня, а також обмеженість за довжиною, що викликає вимушені перерви в процесі напилення.

Гнучкі шнури. Гнучкий шнур являє собою деякою мірою розвиток стержневого матеріалу з усуненням його основних недоліків.

Технологія й устаткування для гнучкого шнура розроблені французькою фірмою "СФЕК". Сам процес виготовлення гнучкого шнура складається з таких операцій:

•готування суміші порошків для заповнення оболонки шнура з добавкою невеликої кількості органічного зв'язуючого;

•спільна екструзія порошкової суміші і матеріалу оболонки з формуванням гнучкого шнура.

При розробці шнура було дотримано таких вимог: визначено мінімальну кількість зв'язуючого стосовно порошку; оптимізова-по форму і гранулометричний склад частинок порошку; забезпечено зчеплення між частинками в шнурі після видалення органічного зв'язуючого до моменту плавлення.

Перша вимога забезпечується при виробництві шнура. Порошок перемішується з мінімально необхідною кількістю органічного зв'язуючого, потім отриманий шнур покривається тонкою оболонкою з органічної плівки. Ця плівка забезпечує достатню гнучкість і механічну міцність шнура. Вона миттєво згоряє в полум'ї і не залишає на поверхні виробу осаду продуктів розпаду. Завдяки пластичній оболонці немає контакту деталей механізму подачі пістолета з абразивним матеріалом, а отже, і їх зношування.

Важливим є виконання і другої вимоги. Дуже дрібні частинки звичайно з'єднують великою кількістю зв'язок, що робить шнур твердим і щільним. При надходженні шнура в полум'я миттєве усунення зв'язуючого викликає його подрібнення, формується крупнозернисте покриття низької якості. Тому потрібно забезпечити необхідну щільність шнура і гранулометричний склад частинок порошку.

Третя вимога пов'язана з тим, що в шнурі з тугоплавкого неорганічного матеріалу при швидкому усуненні органічного зв'язування залишається дуже тендітний "кістяк" із порошку, нсрозплавлені частинки підхоплюються струменем повітря і наносяться на поверхню виробу. Тому було знайдено неорганічне зв'язуюче, що забезпечує зчеплення частинок до їх повного плавлення і, як наслідок, одержання покриттів із макси-