1)використання екзотермічного ефекту взаємодії компонентів (№-А1, Ті-5і і т.п.);

2)рівномірний розподіл компонентів в об'ємі покриття, наприклад, типу керметів (Мі-А1203 і т.п.);

3)захист матеріалу ядра частинки від окиснення або розкладання при напиленні (Со-\УС, ГЧі-ТїС і т.п.);

4)формування покриття за участю матеріалу, який самостійно не утворює покриття при газотермічному напиленні (ІЧі-графіт і т.п.);

5)поліпшення умов формування покриттів внаслідок збільшення середньої щільності частинок, введення компонентів із високою ентальпією.

Використання змішаних структур частинок композиційного порошку, коли конгломерування поєднується з плакуванням, дає можливість розв'язувати одночасно кілька задач, наприклад, захист матеріалу ядра з одночасним протіканням екзотермічної реакції в об'ємі частинки, капсулювання конгломератів і ін. (рис. 3.59).

Вимоги до якості порошків для газотєрмічного напилення висуваються з двох позицій: забезпечення надійної рівномірної подачі матеріалу в плазмовий струмінь та досягнення частинками значень швидкості і температури, які необхідні для формування покриття із заданими властивостями. Ці вимоги часто протирічать одна одній, але технологічні умови переважають, що призводить до необхідності зміни конструкції вузла подачі порошку при переході на порошкові матеріали нової якості.