Рис. 3.57. Зовнішній вигляд порошків для ГТН, які отримані різними методами: а — 2гО,-У20, — плавленням та подрібненням; б — 7гО:-У20, — розпилювальним су розпиленням розплаву газом; д — М-АІ — розпиленням розплаву водою; е — МІ-5А1 — Со — конгломеруванням \УС з Со, спіканням

Плакування частинок дисперсного матеріалу може бути здійснене з водних розчинів, у твердій фазі, розплавах, газовому середовищі і вакуумі. Найбільше поширення на цей час одержали технологічні варіанти, пов'язані з відновленням компонента, що плакує, з водного розчину його солей. Так, вперше плаковані порошки для ГТНП були отримані фірмою "Шеррит—Гордон" (Канада) осадженням нікелю на поверхню вихідних порошкових матеріалів при відновленні його воднем із розчину сульфату нікелю. Іншим способом нанесення покриття з ІМі на поверхню частинок порошків є обробка їх продуктами розкладу карбонілу нікелю.