•підвищена твердість мікроструктури (порівняно з подібною в традиційних покриттях);

•стабільність фазового складу;

•якісна механічна обробка;

•можливість нанесення покриття на коротких дистанціях (менше 10 мм).

Газодинамічне нанесення покриття має такі характеристики:

•можливість отримання покриття з металів і композитного матеріалу з металевої матриці та включень кераміки в діапазоні тд 2 до 25 % за об'ємом;

•отримання міцності зчеплення металевого покриття з основою на рівні 40—80 МПа та пористості 3—7 %;

•використання для прискорення частинок суміші повітря з гелієм під високим тиском або повітря, що підігрівається як робочий газ. Це підвищує доступність та безпеку при застосуванні даної технології.

Частинки порошкового матеріалу в процесі їх прискорення не нагріваються вище, ніж 200—300 °С і перебувають в твердому стані та практично не окиснюються при нанесенні покриття.

Формування покриття з твердих частинок не викликає високотемпературного нагрівання основи, що забезпечує низький рівень залишкових напружень у покриттях, високу адгезію покриття і можливість нарощувати досить великі товщини, причому матеріал основи, як і матеріал частинок, практично не окислюється.

При дії високошвидкісного потоку частинок відбувається очищення поверхні від забруднень, а також ефективна її активація, що сприяє підвищенню міцності зчеплення покриття з основою.

До технологічних параметрів газодинамічного напилення належать:

•витрати робочого газу (повітря або суміші повітря з гелієм чи іншими газами) Ср, м3/год;

•тиск робочого газу у форкамері Р, МПа;

•витрати порошку (7пор, кг/год;

•грануляція порошку сі.„ мкм;

•кут напилення а, град;

•дистанція напилення Ьл, мм;

•швидкість відносного переміщення сопла розпилювача та виробу К,ер, мм/хв або мм/об.

Усі параметри разом із геометричними параметрами надзвукового сопла: найменшого розміру перерізу сопла та довжини