корозійної стійкості та зносостійкості. Для них також характерними є низькі теплопровідність І—2 Вт/(м- К) і коефіцієнт тертя.

Крім ікосаедричної Ч/(А163Си25Ре12)-фази, у складі вихідного матеріалу є ще одна або кілька кристалічних фаз, наприклад, р(АІ55Си40Ре5) або МАІ72Си5Ре23).

Формування квазікристалів і квазікристалічних фаз при кристалізації сплавів здійснюється в умовах надшвидкісного охолодження з швидкостями 104—106 °С/с. Такий рівень швидкостей охолодження досягається при газотермічному нанесенні покриття (ГТНП), що дає змогу отримувати покриття з квазікристаліч-ними фазами в структурі.

Стабільні результати з врахуванням особливостей технологій ГТНП отримані для сплавів АГСи-Ре, які мають таку масову частку, %: залізо 8—13, мідь 17—25, алюміній 65—70.

1.2. Поверхня твердого тіла

Будь-яка обробка твердого матеріалу приводить до нерівноважно-го стану поверхні. Перехід поверхні в рівноважний стан супроводжується різними процесами: адсорбцією газів, пари і рідин, окисненням чи утворенням різних твердих плівок, дифузійним проникненням у приповерхневий шар різних хімічних елементів і т. ін.

На кожний атом чи іон, що розміщені в об'ємі твердого тіла, симетрично діють сили з боку сусідніх атомів. Основною структурною ознакою поверхні, а також її специфічною властивістю с порушення цієї симетрії.

Навіть в ідеальному кристалі, поверхня якого не піддавалася обробці, властивості поверхневих і приповерхневих шарів істотно відрізняються від об'ємних властивостей матеріалу. Це зумовлено двома причинами: 1) несиметричністю сил, що діють на частинки, розміщені в поверхневому шарі; 2) некомпенсованістю зв'язків цих частинок.

Усередині кристала на будь-яку частинку діють сили з боку частинок, що її оточують (рис. 1.6). Рівнодійна цих сил / дорівнюватиме нулю. Зв'язки частинок насичені, тобто цілком ском-пенсовані.

В умовах, коли над поверхнею кристала практично немає атомів чи молекул іншого середовища (наприклад, у надглибокому вакуумі), на частинку кристала, розміщену в поверхневому шарі, діють несиметричні сили, рівнодія яких 2 напрямлена все-