Рис. 3.35. Узагальнена схема плазмового напилення:

/ — вихід води для охолодження та підведення від'ємного потенціапу; 2 — ізолю-ваіьний кожух; 3 — транспортуваїьний газ із порошком; 4 — водоохолоджуваний анод; 5 — вхід води для охолодження та підведення позитивного потенціату; 6 — подача плазмоутворювачьного газу; 7 — катод

Плазмове напилення. Плазмово-дуговий метод напилення покриттів полягає у формуванні на поверхні деталі покриття з нагрітих та прискорених високотемпературним плазмовим струменем частинок матеріалу, при зіткненні яких з поверхнею основи або напиленим матеріалом відбувається їх з'єднання.

Плазмово-дуговий метод рекомендується для напилення захисних, зміцнювальних та інших видів покриття з порошків металів, оксидів, карбідів, нітридів, боридів та інших тугоплавких з'єднань, з композиційних порошків та механічних сумішей різних порошків, а також із дротяних матеріалів.

Плазмовий струмінь утворюється в плазмотроні внаслідок нагрівання плазмоутворювального газу при проходженні його через дугу (рис. 3.35) або завдяки високочастотному індукційному нагріванню.

У звичайних умовах при напиленні у відкритому середовищі і при атмосферному тиску температура плазмового струменя може становити від 5 • 103 до 55 ■ 103 °С, а швидкість витікання — досягати 1000—1500 м/с. Потрапляючи в плазмовий струмінь, частинки порошку нагріваються до плавлення і прискорюються в середньому до 50—200 м/с.

При використанні спеціальних плазмотронів із профільованими каналами сопел або при плазмовому напиленні в динаміч-