Рис. 1.5. Дислокації: с — крайова; б — гвинтова

дислокацій є визначальною, а й на інші фізичні властивості кристалів. Наприклад, зі збільшенням числа дислокацій зменшується щільність кристала, зростає внутрішнє тертя, змінюються оптичні властивості, підвищується електроопір. Дислокації збільшують середню швидкість дифузії в кристалі і прискорюють старіння й інші процеси, шо відбуваються за участю дифузії.

Із середини 80-х років почалося дослідження матеріалів, які мають квазікристалічну структуру або квазікристалічну фазу. Для квазікристалів характерна вісь симетрії п 'ятого порядку.

Згідно з вченням про симетрію типовою операцією симетрії є обертання навколо осі, яка проходить через будь-яку точку ґратки.

При різних осях симетрії кристал збігається сам із собою при повертанні навколо осі на 2л, 2л/2, 2тс/3, 2тс/4 або 2л/6. За законами класичної кристалографії у кристалів нема симетрії 5-го або вищої від 6-го порядку, оскільки це не узгоджується з вимогами симетрії трансляції (площина не може бути заповнена правильними п'ятикутниками або будь-якими правильними багатокутниками з числом сторін, більшим за шість).

Приблизно у ста сплавів виявлена квазікристалічна фаза; більшість із них — сплави на основі алюмінію. Цей клас матеріалів, який займає положення між аморфними і кристалічними сплавами, має унікальні фізичні властивості.

Квазікристалічні ікосаедричні Ч^-фази, наприклад, у сплавах А1-Си-Ре, характеризуються високими значеннями мікротвердості (твердість 6—10 ГПа) і здатністю до пружного відновлення {Н/Е 0,08), питомого електричного опору (78—105 мк Ом ■ м),