2)для неметалевих покриттів, наприклад, з оксидів, ґратчастою або фононною теплопровідністю у частинках і на ділянках приварювання між частинками (Хф); 3)теплопровідністю газу, який вміщений у порах покриття (к,); 4)променистим теплообміном у порах у випадку нагрівання покриття до високої температури (к„) .Оскільки поверхні поділу між частинками не повністю заповнені ділянками або осередками схоплювання, а передача теплоти за механізмами 3 і 4 іде повільно, то сумарна теплопровідність покриття X = А, + Хф + Хт + Хп набагато нижча, ніж у компактних матеріалів. Із збільшенням температури змінюється частка цих факторів у теплопровідності покриття, і тому її залежність від температури має складний характер та відрізняється від аналогічної залежності для компактних матеріалів. Теплопровідність покриттів нижча за теплопровідність компактного матеріалу. Крім того, внаслідок анізотропії властивостей напилених матеріалів їх теплопровідність по товщині шару і вздовж шару покриття різна. Експериментальні оцінки теплопровідності газотермічних покриттів досить суперечні. Наприклад, теплопровідності покриттів з оксиду алюмінію, які отримані різними авторами, розрізняються в кілька разів. Це пояснюється різноманіттям методів дослідження, складністю точного визначення градієнта температур у покритті, особливо при малих товщинах покриття, невиконанням умов стаціонарності і одновимірності тощо. Усі відомі дослідження теплопровідності методом стаціонарного теплового режиму (найбільш поширеного методу) проведені лише для оксидів. Дослідження теплопровідності металевих покриттів ускладнюються при визначенні перепаду температур на покритті АТ. Як приклад, на рис. 3.30 наведені результати досліджень питомої теплоємності покриттів з оксиду алюмінію (П = 14—15 %) і діоксиду цирконію (П = 13 %). Поліпшення теплозахисних властивостей покриттів у разі необхідності можна досягти: внаслідок зниження ефективної теплопровідності шарів використанням багатофазної кераміки, фази якої хімічно взаємодіють між собою; спеціальною обробкою нанесеного керамічного шару для зниження ефективної теплопровідності покриття; використанням дрібнодисперсних порошків, які наносяться тонкими шарами (до 0,25 мм) з рівномірно розподіленою пористістю; створенням металокерамічних шаруватих ком-
Карта
|
