тичності покриттів проходить стабілізація міцності зчеплення покриття з основою (рис. 3.29, крива 2) на визначеному рівні. Напруження сг0 релаксують у покритті і при подальшому збільшенні товщини напиленого шару не перевищують величину \°сх.

Експериментальні дослідження залишкових напружень у покриттях із різних матеріалів на різних основах довели, що в покритті можуть виникати як залишкові напруження розтягнення, так і залишкові напруження стиснення. Слід відзначити, шо отримані відомості про залишкові напруження в покриттях стосуються конкретних випадків, коли вони без знання умов утворення покриття, форми зразка тощо дають недостатньо інформації, і не дають можливості встановити загальні закономірності.

Відомі технологічні прийоми, які дозволяють регулювати залишкові напруження в покриттях:

•узгодження властивостей матеріалів покриття і основи і, насамперед, їх коефіцієнтів термічного розширення;

•регулювання термічного впливу високотемпературного струменя на частинки і основу зміною розподілу його теплової потужності по плямі нагрівання, а також регулювання дистанції напилення або зміною швидкості переміщення розпилювача;

•зниження модуля пружності матеріалу покриття, наприклад, введенням у нього додатків пластичного матеріалу;

•використання підшарів між основою і покриттям, які забезпечують плавний перехід властивостей від матеріалу основи до матеріалу покриття;

•зміна товщини покриття, а також використання багатошарових покриттів із перемежовуванням шарів із різних матеріалів;

•армування покриття безперервними або дискретними дротами чи волокнами;

•зміна форми поверхні, яка напилюється (надання гострим кутам виробу деякого радіуса кривизни).

Теплопровідність покриттів. Структура покриття, яка відрізняється шаруватою будовою, великою кількістю контактних поверхонь і пористістю, визначає механізм перенесення тепла в газо-термічних покриттях. Воно здійснюється:

1) електронами на самих металевих частинках, з яких складається покриття, а також на ділянках приварювання, де утворилися міцні металеві зв'язки між частинками при формуванні покриття (7іс);