Рис. 3.28. Зміна напружень у тонкому (а) і товстому (б) покриттях

Точка ах на рис. 3.29 відповідає міцності приварювання частинки до основи в плямі хімічної взаємодії, тобто максимальній міцності:

аА-Рг/^,(3.55)

де Рх — сила, яка необхідна для відокремлення частинки;

Рх — площа плями хімічної взаємодії.

Для пластичних матеріалів із схожими фізико-хімічними властивостями точка ах близька до міцності компактного матеріалу. Однак для більшості сполучень матеріалів у зоні контакту виникають значні напруження І і II роду, які значно погіршують зчеплення покриття з основою. Крім того, площа, де відбулося приварювання, становить лише частину від загальної площі поверхні основи. У зв'язку з цим можна ввести коефіцієнт

Р = Г*/Е.(3.56)

Таким чином, точка Рсгх буде характеризувати міцність зчеплення з основою моношару частинок, не пов'язаних між собою. Товщина моношару відповідає висоті частинки к.

Подальше напилення частинок спричиняє залишкові напруження в покритті а0, які зростають у міру збільшення кількості шарів, тому на практиці міцність зчеплення завжди занижена:

а=Рс,-а0.(3.57)

У деяких випадках при збільшенні кількості шарів може настати момент, коли а = = (Рах - а0), тобто покриття відокремлюється від основи (рис. 3.29, крива І). Однак у більшості випадків внаслідок елас-

Рис. 3.29. Схема зміни міцності зчеплення покриття з основою залежно від товщини покриття